Встановлення інфрачервоних ламп у ванній кімнаті є досить ризикованим заходом, якщо не дотримуватися певних правил. У такому приміщенні постійно є пара та конденсат, а оскільки вода є добрим провідником електричного струму, навіть незначна протікання у ізоляції може призвести до короткого замикання чи інших проблем. Щоб уберегтися від цього, ми зосереджуємося на двох основних аспектах: захисті та герметичності.
Збереження електрики на своєму місці
Стандартні кварцові трубки мають слабкі місця на місцях з’єднання електродів. У парній кімнаті волога потрапляє саме туди. Щоб цього уникнути, ми використовуємо високоякісні керамічні ізолятори та силіконові оболонки. Вони огортають електроди, щоб вони не могли торкатися корпусу лампи. Крім того, лампи проходять тест на герметичність під високою напругою. Це дозволяє переконатися, що ізоляція є надійною, навіть коли всі компоненти лампи повністю промокають. Адже у ванній кімнаті „промокання“ є звичайною ситуацією.
Боротьба з парою
Лампа сама по собі – це лише половина розв’язання проблеми. Потрібен корпус, який буде запобігати потраплянню вологи всередину. Ми використовуємо ущільнювачі та герметичні входи для кабелів. Якщо використовувати дешевий корпус, пара буде потрапляти на внутрішні елементи лампи. Це призведе до корозії, а згодом – до небезпечних електричних проблем.
Компроміс
Ось у чому полягає складність. Щоб досягти належного рівня безпеки, часто доводиться розміщувати лампу за захисним екраном чи герметичною скляною оболонкою. Це необхідно для безпеки, але це також створює фізичний бар’єр між теплом та людиною. Це може трохи зменшити інтенсивність тепла. Це компроміс між високим рівнем захисту та необхідною інтенсивністю тепла.
І ще одна порада: завжди підключайте лампу до спеціального пристрою захисту від короткого замикання. Незалежно від якості ізоляції, цей пристрій є важливим засобом безпеки. Краще перестрахуватися, ніж потім стикнутися з проблемами.